У «Нацкорпусі» підтвердили вибух гранати біля офісу партії в Києві

Вночі проти 29 листопада біля центрального офісу політичної партії «Національний корпус» в Києві стався вибух – інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в пресслужбі партії.

За словами представниці партії, вибух стався приблизно о 2 години ночі, в цей час в офісі нікого не було.

«Ніхто не постраждав, на щастя, хоча офіс розташований біля багатоповерхвого будинку і там міг бути хто завгодно. Пов’язуємо з тим, що вчора ми провели акцію біля посольства Росії і, як наслідок, отримали сьогодні гранату», – зазначили в пресслужбі «Нацкорпусу».

Читайте також: У підвалах будівлі Національної академії аграрних наук у Києві виявили зброю і вибухівку – СБУ

Вранці 29 листопада Національна поліція повідомила про вибух, ймовірно, гранати біля офісу однієї з політичних партій на вулиці Зої Гайдай у Києві.

«На місці події правоохоронці встановили, що біля громадської приймальні лідера однієї з політичних партій стався вибух ймовірно гранати. Потерпілих немає. Внаслідок вибуху частково пошкоджений паркан та двері будинку», – повідомляє поліція.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про хуліганство та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та вибуховими речовинами.

У жовтні 2020 року «Нацкорпус» також повідомляв про вибух гранати біля свого офісу в Києві. Внаслідок вибуху, за заявою партії, постраждало офісне майно, але ніхто не постраждав.

your ad here

Голову музею в Угорщині розкритикували за порівняння діяльності Сороса з «фюрером»

Голову меморіального дому-музею Шандора Петефі в Будапешті Сіларда Деметера розкритикували за статтю, в якій він порівняв американського філантропа угорського походження Джорджа Сороса з Адольфом Гітлера.

Американський єврейський комітет у Центральній Європі засудив як «жахливі» висловлювання щодо мільярдера Сороса, який народився в Угорщині і пережив Голокост.

«Таке невігластво в історії та знецінення Голокосту має бути засуджене», – заявила організація.

28 листопада проурядове угорське видання Orego оприлюднило матеріал Деметера, в якому той назвав Сороса «ліберальним фюрером», який нібито перетворює Європу на «газову камеру».

Матеріал голови однієї з найвідоміших культурних установ Угорщини стосувався обговорень бюджету Євросоюзу в Брюсселі. У ньому він описав Угорщину та Польщу як «нових євреїв».

Читайте також: Суд ЄС назвав угорський закон про вищу освіту несумісним з європейським законодавством

«Отруйний газ плине з капсули мультикультурного відкритого суспільства, яке є смертельною для європейського способу життя, і ми, нації Європи, приречені боротися за останній ковток повітря, видираючись одна на одну», – йдеться в матеріалі Деметера.

Висвловлювання очільника музею також була засудив Міжнародний комітет «Аушвіцу». Цю організацію заснували вцілілі в нацистському концтаборі для протидії расизму та антисемітизму.

«Не тільки в Угорщині в людей, які пережили Голокост, ця химерна та бридка агітація викликала огиду та шок», – сказав виконавчий віцепрезидент комітету Крістоф Хейбнер.

За його словами, висловлювання Деметера визначили нову найнижчу планку на хвилі антисемітських та антиєвропейських кампаній в Угорщині.

Деметер є урядовим уповноваженим, якого призначив прем’єр-міністр Віктор Орбан. Останній неодноразово критикував Сороса за фінансування його фондом ліберальних ініціатив.

Орбан звинувачує Сороса – головну мішень європейських правих – у намірі заповнити континент мігрантами-мусульманами та підважити національну ідентичність.

Читайте також: Соросу – 90: про підходи мільярдера до роботи і людей розповідає екскерівник його фонду в Україні

Угорщина та Польща ведуть перемови щодо багаторічного бюджету ЄС через новий механізм верховенства права.

Обидві країни перебувають під розслідуванням Євросоюз через підрив незалежності судової влади, медіа та неурядових організацій. Вони ризикують втратити доступ до коштів ЄС через новий механізм фінансування.

your ad here

У Франції відбулися акції проти обмеження свободи інформації

У суботу, 28 листопада, у багатьох містах Франції відбулися багатолюдні маніфестації проти закону «про глобальну безпеку». Як повідомило Міжнародне французьке радіо (RFI), в останні дні наростало напруження навколо 24-ї статті закону, яка забороняє фотографувати поліцейських під час виконання ними службових обов’язків.

За даними Міністерства внутрішніх справ, близько 46 000 чоловік пройшли маршем в Парижі і 133 000 людей брали участь у протестах по всій країні.

Як повідомляє AFP з посиланням на поліцію, в Парижі зчинилось кілька пожеж, горіли машини, кіоск і пивний ресторан. У поліції зазначили, що протестувальники не дозволили пожежним гасити пожежу. Затримано дев’ять осіб.

Деякі протестувальники закидали камінням співробітників сил безпеки, які у відповідь застосували сльозогінний газ і водомети, повідомляє AFP.

Міністр внутрішніх справ Франції Джеральд Дарманен засудив «неприйнятне» насильство щодо поліції, заявивши, що 37 співробітників сил безпеки були поранені по всій країні. Інші акції протесту відбулися в Бордо, Ліллі, Монпельє і Нанті.

 

Спроби влади розширити повноваження поліції і обмежити права журналістів викликають невдоволення багатьох французів. Особливо гнівна реакція з’явилася в соціальних мережах після опублікування кадрів жорсткого розгону мігрантів на площі Республіки 23 листопада. Не менше обурення викликало побиття музичного продюсера Мішеля Зеклера у його студії в Парижі.

Статтю 24 схвалили профспілки співробітників поліції, але її різко розкритикували журналістами, які вважають «невідповідним» тиск на свободу слова та інформації.

За дозвіл публічної демонстрації фото- і відеозйомки фактів поліцейського насильства також виступають жителі паризьких передмість. Як наголошується в публікації RFI, вони активно підтримують громадську дискусію про расизм в поліції.

your ad here

Тихановська сумнівається, що Росія рятуватиме Лукашенка військовим вторгненням у Білорусь

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сумнівається, що Росія вдаватиметься до військового вторгнення в охоплену протестами Білорусь. Про це вона заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода.

Опозиціонерка оцінила імовірність сценарію, за яким Москва військовим шляхом допоможе втриматися Лукашенку, який вважає себе президентом Білорусі.

«Я дуже сумніваюсь в якомусь вторгненні. Тому що немає необхідності. У нас жодним чином не йдеться про геополітику. Наша боротьба скерована проти однієї людини – проти режиму і диктатури. Тому жодної необхідності в цьому немає. У нас – абсолютно мирна революція, проти кого які війська вводити?» – запитала Тихановська.

Лідерка білоруської опозиції не вбачає зараз активної підтримки з боку Кремля режиму Лукашенка. Тихановська хотіла б зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами Тихановської, опоненти Лукашенка прагнуть бути в контакті з Росією як важливою державою-сусідом.

25 серпня цього року речник Путіна Дмитро Пєсков привітав заяву представників Координаційної ради білоруської опозиції про те, що вони не розглядають питання відмови від взаємодії з Росією. Водночас Лукашенко підтримує активний контакт із Путіним і в розпал протестів – 14 вересня – зустрівся з російським президентом у Сочі. Під час цієї зустрічі Путін пообіцяв надати Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. А як повідомив 12 жовтня сайт Мінфіну РФ, Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту. Це здійснено через підконтрольну РФ Раду Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР). Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Світлана Тихановська зверталася до Володимира Путіна в день його зустрічі з Олександром Лукашенком. «Що б ви не ухвалили і про що б ви не домовилися під час зустрічі в Сочі – це не матиме юридичної сили», – стверджувала Тихановська. За її словами, всі угоди, підписані з Лукашенко, будуть переглянуті новим урядом, оскільки білоруський народ відмовився йому довіряти та підтримувати його на президентських виборах.

your ad here

Від початку доби бойовики на Донбасі 6 разів порушили режим тиші – штаб ООС

Від початку поточної доби, 28 листопада, бойовики на Донбасі шість разів порушили режим припинення вогню. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.

«Два факти порушення режиму припинення вогню зафіксовані неподалік населеного пункту Водяне. На цій ділянці з початком доби ворог застосував міномети калібру 120мм та 82мм, гранатомети різних систем та стрілецьку зброю, а в обідній час – ручний протитанковий гранатомет. Також двічі впродовж доби вогонь зі стрілецької зброї та протитанкового гранатомета ворог відкривав поблизу Південного. Пострілами з великокаліберного кулемета противник провокував наших захисників у районі Луганського», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що українські підрозділи не відкривали вогню у відповідь, оскільки провокації не несли їм загрози. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

«Крім того, на Приазов’ї, всупереч домовленостям, досягнутим у рамках Тристоронньої контактної групи, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил негайно було здійснено радіоподавлення каналів управління та навігації безпілотника противника, що унеможливило його подальше використання», – розповіли у штабі.

У незаконних збройних угрупованнях «ЛДНР» не повідомляють про перебіг бойових дій протягом доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

your ad here

Тихановська: Крим за міжнародним законом український, а де-факто – «маємо те, що маємо»

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що півострів Крим належить Україні за міжнародним законом. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

На уточнювальне питання стосовно того, чий Крим де-факто опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії у Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським». «Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала тоді Тихановська.

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова. «Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути. Тим більше, що я не політик, своєю головною метою я бачу об’єднання всіх сил для вирішення головного завдання – зміни влади і проведення чесних виборів. Ось на них вже зможуть висуватися політики, у яких будуть чітко визначені погляди, програми. І на чесних, вільних, абсолютно прозорих виборах білоруси зможуть вибрати собі нового керівника країни», – сказала Тихановська.

 

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

 

your ad here

Голова МОЗ Степанов одужав від COVID-19

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов одужав від коронавірусного захворювання COVID-19. Він повідомив про це 28 листопада під час онлайн-брифінгу.

«Хочу подякувати всім, хто бажав мені швидкого одужання. Як побажали – так і сталося. І, користуючись нагодою, хочу побажати всім, хто зараз хворіє чи на COVID, чи на інші хвороби, – також швидкого одужання вам», – сказав він.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов 14 листопада повідомив, що отримав позитивний тест на COVID-19 і перебуває на самоізоляції вдома. Очільник МОЗ продовжив працювати дистанційно, зокрема проводив щоденні брифінги.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України. 

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.

your ad here

Іран звинуватив США й Ізраїль у вбивстві фізика-ядерника і пообіцяв помститися

Президент Ірану Хасан Роугані в ефірі державного телебачення звинуватив США й Ізраїль у вбивстві фізика-ядерника Мохсена Фахрізаде. Раніше про наявність ізраїльського сліду у замаху заявило Міністерство закордонних справ країни.

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав помститися за вбивство вченого. У дописі на своєму офіційному сайті 28 листопада Хаменеї закликав «стежити за цим злочином і, безумовно, покарати винних».

Фахрізаде помер напередодні в лікарні після замаху неподалік від Тегерана. Поблизу автомобіля, в якому він їхав, стався вибух, а коли авто зупинилося – його обстріляли з автоматичної зброї.

Західні розвідувальні служби підозрювали вченого в тому, що він очолює військову ядерну програму Ірану, існування якої країна категорично заперечує.

«Вбивство мученика Фахрізаде показує відчай наших ворогів і глибину їхньої ненависті … Його мученицька смерть не уповільнить наших досягнень», – заявив Роугані під час свого виступу.

«Укотре злі руки глобальної зарозумілості залиті кров’ю за допомогою найманця – узурпаторська сіоністського режиму», – заявив президент Ірану.

Формулювання «глобальна зарозумілість» часто використовується іранською владою для позначення США, а «узурпаторський сіоністський режим» – на позначення Ізраїлю.

Джерела газети The New York Times в американській розвідці так само припускають, що за замахом можуть стояти ізраїльські спецслужби. При цьому неясно, чи були в курсі підготовки замаху їхні американські колеги.

Вбивство Фахрізаде може ускладнити курс обраного президента США Джо Байдена на поліпшення відносин із Тегераном, зазначає видання. Байден обіцяв відновити ядерну угоду з Іраном, яку розірвав президент Дональд Трамп. Вона передбачала часткове зняття західних санкцій із Тегерана в обмін на відмову від розробки ядерної зброї.

Американський президент у 2018 році звинуватив Іран у тому, що він продовжує розробку і вийшов з угоди. Це рішення не було підтримане європейськими країнами, які вважають, що докази існування ядерної програми непереконливі.

Ізраїльська влада інформацію про смерть Фахрізаде поки що не прокоментували.

your ad here

Довибори у Верховну Раду призначили на кінець березня

Довибори у Верховну Раду призначили на 28 березня 2021 року.

У цей день голосування відбудеться у 87 виборчому окрузі в Івано-Франківській області.

17 листопада припинилися повноваження народного депутата Зіновія Андрійовича, який виграв вибори в цьому окрузі. Його висувала партія «Слуга народу».

На місцевих виборах у жовтні його обрали мером Надвірної Івано-Франківської області.

 

your ad here

НАБУ: справу посадовця Держрезерву направили до суду

Корупційне провадження стосовно посадовця Державного агентства резерву України та його ймовірного співучасника направили до суду, повідомило Національне антикорупційне бюро України.

Дії начальника управління кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 368 («Організація прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»), частиною 4 статті 27, частиною 4 статті 369 («Підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі») Кримінального кодексу України, його співучасника — за частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, обвинувачений начальник управління Держрезерву організував отримання неправомірної вигоди від керівників підприємств зі сфери управління Держрезерву за збереження їхніх посад та подальше сприяння у діяльності, для чого підбурив керівників до надання неправомірної вигоди голові Держрезерву.

У НАБУ вважають, що посадовець організував отримання «винагороди» за призначенням особи на посаду директора підприємства зі сфери управління Держрезерву. Задля конспірації кошти посадовець отримував за посередництва свого родича, заявили в бюро.

«Правоохоронці зафіксували кілька випадків одержання підозрюваним неправомірної вигоди від керівників підприємств. Загалом йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 70 тисяч доларів США. 20% від цієї суми начальник управління залишив собі, решту планував передати на той час чинному голові Держрезерву. Очільник агентства не пристав на цю пропозицію й повідомив правоохоронні органи про вчинення корупційного правопорушення, видав слідству пропоновані йому грошові кошти та сприяв розкриттю злочину», – заявили в НАБУ.

Розслідування триває з грудня 2019 року. За словами правоохоронців, у січні начальника управління Держрезерву викрили «на гарячому» та повідомили йому про підозру. У вересні розслідування завершили.

your ad here

Кабінет міністрів має 120 автомобілів у своєму розпорядженні

Кабінет міністрів України має 120 автомобілів у своєму розпорядженні, повідомив уряд у відповідь на запит Радіо Свобода.

У 2020 році уряд не закуповував автомобілів. Водночас минулого року Кабмін купив три автобуси загальною вартістю 10 124 880 гривень.

Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73.

Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

your ad here

Президент вніс у ВР законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», повідомляє у п’ятницю пресслужба парламенту.

«Ухвалення зазначеного законопроєкту дозволить усунути законодавчі прогалини у зв’язку із прийняттям рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, запровадити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Документ, зокрема передбачає, серед іншого, що умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних даних до декларації (якщо вони відрізняються від достовірних на суму від 1 млн 59 тис. до 4 млн 236 тис. грн) – штраф у 42,5-59,5 тис. грн, або громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Якщо дані в декларації відрізняються від достовірних на суму понад 4 млн грн – штраф у 59,5 – 85 тис. грн), то пропонується позбавлення волі до двох років, довші за тривалістю громадські роботи, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Також пропонується окремо визначити в ст. 366-3 ККУ кримінальну відповідальність за неподання декларації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

your ad here